Лист родичу з кучково
(написано 26го червня 2022)
Привіт.
Щодня Україну обстрілюють російськими крилатими ракетами, можливо, одного разу одна з таких ракет вб'є мене і мою сім'ю. Подумав, перш ніж це сталося, можливо, вам було б цікаво, як жив ваш █████████ з України.
З огляду на вашу відсутню реакцію на окупацію Криму, Луганська і Донецька в 2014 році підозрюю, що вам за великим рахунком байдуже, що робить ваша держава, і чи виживе в підсумку хоч хтось в Україні. Але я все одно розповім, може, я не правий.
Про ракети це не перебільшення, наприклад, тільки сьогодні крилата ракета влучила в багатоповерхівку, чоловік загинув, дівчинка та її мама під завалами -
Або ось, наприклад, удар ракетою по СТО у Львові, загинуло 7 людей, 11 покалічено, серед них мама і 3х річний хлопчик - переселенці з Харкова, тікали від російських бомб до Львова, але й там їх наздогнав руській мір -
Іскандер в обл адміністрацію в Харкові
Житловий будинок в Києві
Доречі, прямо зараз, поки я це пишу, за вікном повітряна тривога. В нас це відбувається щодня. Щодня російські ракети вбивають мирне населення. Це я навіть не кажу про те, що росія робить на лінії фронту, скільки міст вже зрівняли з землею, в одному тільки Маріуполі жило 450 тисяч людей, від міста майже нічого не залишилося, в місті епідемія холери через тисячі трупів на вулицях, і "тисяч" це не перебільшення. 400 дітей та 4662 дорослих мирних громадян вбиті російськими окупантами за консервативними оцінками ООН.
Чому я не на боці окупантів? Влітку 2013-го року мені запропонували роботу і я переїхав жити до Києва. Восени наш, на той момент, президент заявив, що всупереч його обіцянкам, Україна не домагатиметься підписання договору про асоціацію з Європейським Союзом, а натомість буде інтегруватися з Росією і отримає 15 млрд звідти ж. Багато хто з нас бував у Європі і бачив, як там живуть люди, і багато хто бував у Росії. Вибір був очевидний. Особисто я був дуже обурений цим рішенням і 21го листопада я пішов на протест, це був перший день майдану. Ось мої фото зроблені того дня -
Я був там і 29го листопада, тоді ще більшість протестувальників були студентами Могилянки, так само як і я обуреними обраним нашим президентом шляхом деградації. Тоді я ще добре ставився до Росії, навіть читав якісь російські новини, Навального, і вже тоді було зрозуміло куди рухається Росія. Того дня я пішов додому, і вже вдома побачив в новинах як беркут жорстоко б'є тих людей, з якими я стояв і спілкувався всього годину тому. Наступного дня це вже був той майдан, який неможливо було зупинити. Прийшли десятки тисяч людей, прийшли футбольні фанати, пенсіонери, всі верстви населення. Протест тільки розростався. 19 січня 2014 року - перші вбиті протестувальники, у беркут летить бруківка, в автобуси молотови, беркут стріляє в натовп гумовими кулями і кидає бруківку назад. У більшості протестувальників немає шоломів як у беркута, мені мало не проломило голову, ось моє відео того дня
Тут важливо відповісти на запитання, чому нам тоді було так важливо йти в Європу, а не в Росію?
Якщо коротко, то тому, що росіяни заперечують право України та української культури на існування.
Українська культура була, є, і завжди буде, вона налічує тисячі років. Українська мова - це прямий спадкоємець староруської мови (чому навіть у російських приказках трапляються українські слова очі, гроші, тайна вечеря, хоча російською це буде око, деньги, та ужин). Україна була суверенною державою до монгольської навали (Київська Русь), під час існування Гетьманату і після розвалу союзу. Була суверенна з незначними обмеженнями у складі Австро-Угорщини та Литовського князівства. З "незначними" тому, що в цей час українську культуру не придушували і не забороняли. Це важливо, бо у складі російської імперії вона і придушувалася, і заборонялася (порахуй тільки скільки було заборон української мови, найвідоміший - валуєвський циркуляр).
Українці волелюбний народ, і нам ця свобода дуже дорого коштувала. Бандера для українців герой саме тому, що він своє життя віддав заради вільної та незалежної України. ОУН, УПА - боролися за незалежність України, а не за німців, як це подає рос-пропаганда. Бандера сидів у німецькому концтаборі всю війну, а УПА боролася і проти совєтів, і проти німців, і проти поляків. Українці кров'ю заплатили за свободу. Свобода і демократія це історично наші ключові цінності - українці завжди билися за свободу, і завжди надавали перевагу демократичному самоврядуванню (дивись українське віче, вибори кошового отамана в січі).
Росіяни ж ніколи не прагнули свободи й демократії, навпаки, для росіян влада - сакральна, свята, цар-вождь це від бога, жодного прагнення до самоврядування впродовж історії не спостерігалось (якщо не розглядати козацтво, яке в ті часи було етнічно українським, розмовляло українською мовою; та Новгород, що був містом-державою і до Московії мав мало відношення до його загарбання).
Упродовж усієї історії московіти вбивали і принижували українців, нищили українську культуру, заперечували нашій нації навіть право на існування. Це було так від Андрія Боголюбського до сьогодення. Що Катерина робила в Україні? Що комуністи? - Сотні тисяч розстріляно, мільйони цілеспрямовано заморили голодом (здебільшого українці і казахи, що чинили опір червоній владі), було знищено інтелектуальний цвіт нації. Ніколи нічого доброго Москва для України не робила.
Тому те, як запекло українці билися за те, щоб йти не на Росію, а в Європу, не дивно. Інакше й бути не могло. Ми знаємо свою історію. Росіянам ніколи не вдасться переписати її і затягнути нас у свою альтернативну реальність - у світ, в якому Росія, Північна Корея і Сирія білі й пухнасті, а весь інший світ злий.
У 2014-му році, після кінця майдану, я був сповнений ентузіазму та надій на майбутнє - нарешті ми прогнали Януковича, розвернулися назад в Європу, тепер все буде добре. Я кинув роботу і поїхав до Луганська, мріючи зайнятися бізнесом у своєму рідному місті.
А потім Росія ввела війська й окупувала Крим.
Луганчани теж боролися за свою свободу. У Луганську був Євромайдан, були автопробіги за Україну. Я брав участь в автопробігах. З міркувань безпеки більшість фоток і відео повидаляли, але ось група де ми збиралися https://vk.com/ukrainelugansk
Так виглядають Луганчани, які намагалися зупинити той АД, який рухався на нас зі сходу -
У березні росіяни зайшли в Луганськ і роздали бидлу і бандитам зброю. Після цього на Євромайдан прийшли представники "антимайдану" і під чуйним наглядом чуваків з пивом і калашами жорстоко побили беззбройних протестувальників на Луганському Євромайдані. Жінок за волосся витягли з площі, чоловіків били кулаками, ногами і ланцюгами.
2го травня була врятована Одеса. Рос-пропаганда подає це як масове вбивство про-російських одеситів.
Подивися на цей стоп-кадр.
Так, це рашист з автоматом калашнікова ховається за зрадників ментів і стріляє по протестувальниках Євромайдану. Це незадовго до подій на куліковому полі. Тоді було вбито 6 протестувальників. Тепер уяви, що ти береш участь у протесті, і сторона, що тобі протистоїть, стріляє по тобі і твоїх друзях з автоматів, а міліція нічого не робить. Люди озвіріли, зібрався величезний натовп, рашисти стали відступати, прийшли до куликового поля (база Антимайдану) і сховалися в будинку профспілок. З даху цього будинку по натовпу стріляв з пістолета інший рашист. Це не зупинило протестувальників, вони взяли будинок профспілок в облогу і спалили його. При цьому коли люди стали вилазити з вікон - їм допомагали.
Чому я називаю це порятунком Одеси? Тому, що якби цього не сталося, то Одеський антимайдан і продажні менти організували б Одеську народну республіку, почалися би бойові дії, і загинуло би не 48 осіб, як у будинку профспілок, а тисячі.
Ці події показали одеським рашистам, що місцеве населення буде жорстоко чинити опір, що ОНР без великої крові створити не вдасться, і вони просто забили на цю ідею і або мирно жили всі ці 8 років в Одесі, або чемодан-вокзал-Росія.
На початок червня у луганського бидла було вже стільки зброї, що вони пішли штурмувати казарму прикордонників, яка знаходилася посеред житлового кварталу.
Подивися на цей стоп-кадр -
Це типовий приклад того, як рашисти воюють в Україні. Воно ховається за житловим багатоповерховим будинком і стріляє в прикордонників, що не дає змоги відкрити вогонь у відповідь.
Я кажу бидло не просто так, двоє моїх знайомих стали "ополченцями", це натурально найагресивніші, найтупіші і найбезперспективніші люди, яких я знав у Луганську.
І хоча Янукович свідомо і навмисно розвалював українську армію всі 3 роки свого правління, до літа люди прийшли до тями і зрозуміли, що або ми воюємо, або ми втрачаємо країну, до незалежності якої так довго і важко йшов наш народ.
Багато зброї було роздано сепаратистам, але воювати по-справжньому ніхто не хотів. Тоді Росії прислали Стрєлкова-Гіркіна, який взяв контроль над бидлом, привіз із собою з Росії ще близько 20 маніяків, що кайфують від убивств, і змусив місцеве бидло воювати по-справжньому, під страхом покарання за законами воєнного часу (відмовляєшся йти в бій - розстріл).
До кінця весни зібралася українська армія і почала звільняти міста Донбасу одне за одним.
Тоді Росія послала свою регулярну армію воювати на боці сепаратистів, і хоча це трималося в таємниці, всі все розуміли. Саме тоді у сепаратистів з'явився і ЗРК Бук, яким 17-го липня сепаратисти збили малайзійський боїнг, і багато іншої зброї, і ми не змогли відбити Луганськ і Донецьк.
У результаті половина населення Луганська виїхала, велика частина в Україну. У Луганську поставили маріонеткове керівництво. Вкрали і відвезли в Росію все, що можна було продати. Це правда. Наприклад росіяни разом із місцевим бидлом виколупали трамвайні рейки (!) щоб продати їх на металобрухт (!). Відтоді в Луганську немає трамвая, як і майже немає молоді, роботи, банківської системи, прав людини, суду, і багато чого іншого.
Я щодня проклинаю Росію за всі ті страждання, які вона заподіює нам. Я проклинаю росіян, які своєю бездіяльністю це допускають. Якби бог був, він би страшно покарав росіян, зробив з росіянами те, що вони зробили з нами. Але, на жаль, його немає. Зґвалтовані підлітки, сотні вбитих на вулиці й під час тортур жителів Бучі, тисячі мертвих маріупольців тому найсильніший доказ. Щодня мені, як і всім іншим жителям України, хочеться кричати і плакати від болю. Щоразу я пізнаю нові глибини жаху від того, що відбувається.
У селі Ягідне рашисти загнали 350 осіб у підвал школи і не випускали їх звідти 28 днів, 10 людей померло в цьому підвалі. 17 осіб було страчено або вбито під час тортур. Загалом у селі Ягідне жило 399 людей. І це тільки одне з тисяч таких маленьких сіл де ці дегенерати були або є зараз. Репортаж про Ягідне -
У Краматорську проводили евакуацію мирного населення, сотні людей чекали на вокзалі на пасажирський потяг, коли російська ракета влучила в натовп, загинуло 57 осіб, поранено 109 осіб -
З окупованої Херсонської області вкрадене українське зерно вивозиться в окупований Крим. Тих, хто вижив у Маріуполі, відправляють у фільтраційні табори, забирають українські документи.
Де б не була Росія, гуманітарні коридори спрямовані тільки в бік окупації. Десятки тисяч жителів Херсона, Мелітополя, Бердянська хочуть виїхати на територію України і їх не пускають, навіть на своєму авто їхати на свій страх і ризик. На блок-постах відбирають телефони та автомобілі.
Що говорить на це все Росія? Як завжди - тільки брехню. Україна сама себе обстрілює, сотні трупів у Бучі - це інсценування, зерно вони, звісно ж, не крали, і навіть жодного мирного жителя не вбили, а ракети що прилітають в багатоквартирні будинки - це "провокація заходу".
Тільки є одна проблема, Росії більше ніхто не вірить. Якщо у 2014-му році їй ще вдавалося когось переконати, що "все не так однозначно", особливо в комплекті зі знижкою на газ. То тепер це вже не виходить.
Всі розуміють, що Росія заражена фашизмом. Рашисти малюють свої z-свастики і їдуть вбивати українців. Навіщо? Тому, що Україна в їх уяві не повинна існувати, українці для них - не люди, бо не хочуть розмовляти російською мовою.
Рашисти прийшли на нашу землю вбивати українців, назвавши нас фашистами, а ті, хто залишилися в Росії, нічого не роблять, вони просто дозволяють своїй країні чинити геноцид українців. Тому, що похер, тому, що не хочуть виходити із зони комфорту. Але тільки рано чи пізно доведеться, і потім, після війни, всі задаватимуться питаннями як вони це допустили? Чому ніхто нічого не сказав, не зробив?
Росіяни люблять говорити, що вони дуже духовні. Хто про що, а вошивий про лазню. Немає у росіян душі, ви цілий народ, цілу культуру знищуєте, і вам усім похер.
Я сподіваюся, що я виживу і побачу крах Росії, ну а якщо не виживу, то хоча б розповів ████ про те, що тут відбувається. Можливо колись, після падіння путінського режиму і дерашизмфікації, цей текст буде перечитаний і все встане на свої місця 🤷🏼♂️